Позакласні заходи



Свято писемності та рідної мови
Ведучий
Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.                                                           Ведуча
Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану                                                                                                                       Ведучий
Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.
(Звучить пісня)                                                                                                                                        Ведуча
Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».                                                                                                                                           Ведучий                                                                                                                                                 9 листопада українська громада відзначає велике духовне свято — День української писемності і мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях розвою рідного слова і його безсмертних творців.
Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об'єднаних в єдине ціле — народ.
Ведуча
 Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, льоля, киця»,— лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ — мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...
Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова — зложиться мова!..

Ведучий
 Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті — вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за ім'ям монаха-переписувача Лаврентія. Як і багато інших, цей літопис відображає більш давні тексти. Зокрема до нього входить пам'ятник вітчизняного літопису «Повість временних літ», написаний на початку XII століття.
Ведуча
Автором «Повісті» був монах Києво-Печерського монастиря преподобний Нестор-літописець (близько 1050-1114). Його ми по праву можемо вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Усі наступні літописці, де б вони не створю¬вали свої літописи, лише переписували уривки з праць великого літописця, наслідуючи його. І все ж перевершити його за всю історію літописання так ніхто і не спромігся. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури.
Ведучий
 Преподобний Нестор — киянин — у сімнадцять років прийшов у відому Києво-Печерську обитель послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив навіть найвидатніших старців. Під час постригу в ченці був удостоєний сану ієродиякона. Головним його послухом у монастирі стала книжкова справа.
 Ведуча
Нестор створив монументальний історичний твір, давню історію слов'ян він уписав в історію світову, де слов’яни зайняли належне місце серед інших народів. Про що тільки не розповідав Нестор у своєму літопису! З нього ми дізнаємось про життя та походи князів Аскольда, Олега, Ігоря, Святослава, княгині Ольги.
Ведучий
Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Українською православною церквою встановлений орден «Преподобного Нестора-літописця».
 Ведуча
Прямим попередником слов'янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов'ян — братами Кирилом і Мефодієм.
Брати переклали слов'янською мовою грецькі церковні книги, заклавши основи слов'янської писемності. Яка ж це мова? Вона значною мірою створена і відома як церковнослов'янська (старослов'янська).
Ведучий
 У середині XVI століття у східних слов'ян виникає друкарство.
Спочатку книги писалися на спеціально оброблених шкірах, що називалися пергаментом. Проте він був дуже дорогим, але славнозвісне «Пересопницьке Євангеліє» написане на пергаменті. На «Пересопницькому Євангелії» присягали президенти України.
Ведуча
Першою людиною, яка друкувала книги був Іван Федоров. Саме у його друкарні було видано перший буквар, а також книгу «Апостол» (1574 рік), примірник якої зберігається у фондах Києво-Печерської Лаври.
Ведучий
 Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів.

(Звучить пісня "Реве та стогне Дніпр широкий". На сцені 6 дівчат в українському вбранні. Кожна із них зачитує одну із дат в скорботному календарі української мови)
§  1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
§  1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
§  1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
§  1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
§  1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
§  1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
§  1884 р. – закрито всі українські театри.
§  1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , "могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи".
§  1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
§  1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
§  1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
§  1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

Ведуча
 Мова — це безперервний процес пізнання світу, його освоєння людиною.
 Ведучий
Мова — найважливіший засіб спілкування людей, тобто засіб вираження і передавання думок, почуттів, волевиявлень. У цій ролі людська мова має універсальний характер: нею просто передавати все те, що виражається, наприклад, .мімікою, жестами чи дорожніми знаками, тоді як кожен цих засобів спілкування не може конкурувати у вираженні з мовою.
Ведуча
Мова — це засіб формування, оформлення та існування думки: без називання нема думання, осмислення реальності.
Ведучий
 Мова — це система знаків.
Ведуча
Мова існує в двох формах: усній і писемній. Передаючись з уст в уста, закріплюючись у текстах, вона невтомно долає віки, єднає покоління, збирає й зберігає духовне єство народу . Мова невмируща, бо в ній безсмертя народу. Вона твориться народом, живе в ньому і з ним
Відео-презентація Мова єднання.
Ведучий
Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.
Ведуча
Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.
Ведучий
У 1991 році Україна стала незалежною державою. З розвитком держави інтенсивно розвивається і українська мова. Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею і можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові.
Ведуча
Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.
Українська мова —
Це серця мого подих,
Ти — небесна ласка, ясна височінь.
Ти для мене, мово,
Як ковток повітря.
Ти — моє майбутнє й синя далечінь.
Вітаємо усіх вас зі святом української мови та писемності.
(Звучить пісня про Україну)


Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, тебе своїм сучасником звемо!

              
Ведучий: В минулім часі не кажіть про нього –
                  Він з нами нині в майбутнє йде!
Його слова – то нам пересторога
У наших діях і на кожен день
Якщо вам мова, і земля, й родина,
І пісня українська дорогі, –
Любіть, як він, страждальну Україну,
Як він – і ненавидьте ворогів.
Ведуча: У нас він будить волю, честь і гідність,
За справу кличе на борню іти.
На світі всі знедолені і бідні
Були для нього сестри і брати
У дні радості, печалі і тривоги
Йому віддаймо шану та уклін
За мудрістю звертаймося до нього
І переможем: з нами Бог і він!

Ведучий…Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджують його твори. Отакий він і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко).

Ведуча: У кожного – свій Шевченко, бо всяк вибирає в його спадщині те, що йому найближче. Всяк бере у Шевченка стільки, скільки здужа. Всяк пише про нього так, як зможе.

Ведучий: А сам Шевченко, як явище велике і вічне – невичерпний і нескінчений. Він росте і розвивається в часі, в історії, і нам ще йти до його осягнення. Шевченко – завжди попереду. До нього треба доростати усім життям!

Ведуча: Для українців Т. Шевченко став пророком, символом і покровом. За словами Куліша, він «…високо підняв… поетичне світло своє і стало видно по всій Україні , куди кожен з нас мусить простувати».

Ведучий: Тож прислухаймося до Кобзаревих первоцвітів, очищаймо душу, і тіло вогнем Тарасового слова!
Відеопрезентація «Крилаті вислови Т.Г. Шевченка»

Читець: Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужого научайтесь,
Й свого не цурайтесь,
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Читець: Свою Україну любіть
Любіть її во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.


Читець: Наша пісня, наша дума
Не вмре, не загине…
                 От де, люди наша слава,
Слава України.
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна правдива
Як Господа слово…
Ведуча: Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам душі окриля
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля…
Ведучий: У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг тобі, титане кладемо,
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
Тебе своїм сучасником звемо.

Ведуча: Сьогодні до нього, нашого Пророка, звертаємо свої погляди… з його ідеалами, в утвердженні української держави. Віримо, що здійсняться пророчі Тарасові слова:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люде на землі.

Ведучий: Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і народ український, який пам’ятає його заповітні слова:
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

Читець: Ми живі! Цілий вік, сотню літ
Проти хвилі несемо його ім’я
Проти вітру кидаєм насіння,
А під косу кидаємо цвіт…
І співаєм його «Заповіт»
В поколіннях, у всіх поколіннях.

Відеоролик Заповіт»
МОЛИТВА
Отче наш, Тарасе всемогущий,
Що створив нас генієм своїм,
 На моїй землі як правда сущий,
Б’ющий у неправду, наче грім
Ти, як небо, став широкоплечо
Над літами, що упали в грузь;
Віку двадцять першого предтечо,
 Я до тебе одного молюсь.



Урок патріотизму. Моя країна. План-конспект                                                                                                         Мета:
• поглибити знання учнів про історичну долю України;
• прищеплювати любов до рідного краю;
• розширювати знання про національні символи, зміст поняття «громадянин України»;
• сприяти формуванню національної свідомості школярів;
• розвивати мовлення учнів;
• виховувати духовне багатство особистості, патріотичні почуття приналежності до українського народу, України, почуття толерантності, поваги.
Обладнання: карта України, віночки, вишитий рушник, калина, краєвиди України (слайди), презентація за темою виховної години, записи пісень про Україну.
                                                              Епіграф: Я не окраїна, я — не руїна. Я — Україна!
                                                              ХІД УРОКУ
Учитель.
Буває  часом  сліпну  від  краси.
Спинюсь,  не  тямлю,  що  воно  за  диво  –
Оці  степи,  ці  гори,  ці  ліси,
усе  так  гарно,  чисто,  незрадливо,
Усе,  як  є  -  дорога,  явори,
Усе  моє,  все  зветься  -  Україна.
Така  краса  висока  i  нетлiнна,
Що  хоч  спинись  i  з  Богом  говори…
                                                                            Ліна  Костенко
Ми живемо з вами у вільній і незалежній державі, яка зветься Україна. Кожен із нас — її  громадянин. У кожного учня по всій нашій Вітчизні — від першокласників до випускників — гріє серце безмежна любов до милої, дорогої і рідної України, нашої Батьківщини. Україна! Скільки глибини в цьому слові... (Показ слайдів).
 Україна - це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес. Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, біленькі полтавські хати і велич міських краєвидів.
Україна – різнобарвний рослинний світ..
Україна – це різноманітний тваринний світ…
Україна – це мужній, нескорений, талановитий народ…
Україна – це ви, її громадяни…
 Кожен любить свою Україну, бажає їй добра, намагається стати справжнім патріотом і громадянином своєї Вітчизни. Основним завданням кожного з нас добре знати історію своєї держави, її коріння, сам процес створення держави. Ми повинні розуміти, не зважаючи на останні події в Україні, що ми єдина держава, що ми єдина нація, що наша сила в гуртуванні, взаємодопомозі, розумінні один одного та толерантності.  І ми маємо докласти всіх зусиль, щоб вона процвітала, щоб жилося нам щасливо в рідному краю.
 Гра « Акровірш»
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині край.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.( М. Чернявський)

Ведучий 1. Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна... Які це прості і разом із тим прекрасні і святі для нас слова!
 Ведучий 2. Рідний край починається для нас не лише з хрещатого барвінку, верби та калини, без яких, як кажуть, нема України, а й із маминої колискової пісні, батьківського дому.
  Ведучий 3. На карті світу Україну відшукати нескладно. Ця чудова земля розміщена на південному заході Східноєвропейської рівнини — «проти сонця, головою до Чумацького Возу (сузір’я Великої Ведмедиці), ногами до синього моря», як співали в старовину кобзарі та лірники.
 Ведучий 4. І населяє цю землю талановитий і стійкий народ з складною історичною долею, неповторними духовними якостями, прекрасною самобутньою душею й особливим характером.
 Гра «  Аукціон слів»
  Дібрати до слів Батьківщина  і Україна якнайбільше означень  (наприклад: рідна, далека, люба, мила, неозора тощо)

Вчитель: Територія нашої Батьківщини в сиву давнину була одним із центрів не тільки східнослов'янської, а й усієї європейської культури. Отже, наше «Колесо історії» покотиться нелегким шляхом державності України.

Ведучий 1. З кінця IX ст. Руська земля стала політичним і територіальним центром утворення єдиної держави східних слов'ян, яка зберегла за собою назву Русь. Першим із східнослов'янських князів, який об'єднав під своєю владою Київ і Новгород, був Олег (879—912).

Ведучий 2. Важливу роль відіграв князь Володимир, який 988 р. запровадив християнство як державну релігію. За князювання Ярослава Мудрого (1019—1054) відбувалося дальше зміцнення Київської держави, з'явилася найдавніша частина збірника законів українського права, остаточно утвердилося християнство.

Ведучий 3. Утворення Київської Русі мало велике історичне значення.  Це сприяло розвитку політичного ладу, економіки та культури. Зміцнювалося її міжнародне становище. З кінця 9 ст. до складу Київської держави увійшла Слобожанщина, (сучасна Сумщина та Харківщина), яку населяли племена сіверян. Згодом ці землі склали основу  Новгород-Сіверського князівств.

Ведучий 4. Після смерті Ярослава почався період розпаду єдиної великої і могутньої Київської держави, водночас зростало значення західних земель. В другій половині XI ст. почалося формування Галицького та Волинського князівств. Волинський князь Роман, який спочатку князював у Новгороді, об'єднав Галичину з Волинню і створив Галицько-Волинську державу.

Ведучий 1.  1147 року в стародавніх документах вперше з’являється назва «Україна».
Ці часи визначились  навалою монголо-татар, які розорювали українські землі, а самих українців забирали вбивали або забирали в полон….

Ведучий 2.   1349 року польський король Казимир III Великий пішов походом на Галичину. Так припинила своє існування Галицько-Волинська держава, яка після занепаду Києва продовжила на ціле століття існування державної організації на українських землях. Відтоді Україна на тривалий час втратила свою самостійність.

Ведучий 3. Довгий час землі Київської Русі входили до складу литовсько-руської держави. Вища культура русинів мала великий вплив на литовців. Але після об’єднання Литви та Польщі у 1569 році для українців настали важкі часи.

Ведучий 4. Польський уряд та польська шляхта намагалися українців навернути у католицтво, нищили українську мову, культуру, звичаї. Посилився соціальний гніт. Українці перетворювались в залежних селян. Деякий час українцям доводилось з цим миритись, бо на українські землі зазіхала й  Московщина.

Ведучий 1. Посилення гніту призводило до того, що селяни тікали від панів і поселялися в Середньому Подніпров'ї. Втікачі називали себе козаками, а їхнім центром стала Запорізька Січ. Слід відзначити, що Запоріжжя тепер є одним із регіонів Сходу України. Батьком, засновником Січі вважається Дмитро Вишневецький, Байда, як його називали в народі. Козаки стали справжніми захисниками знедолених українців. Вони, під керівництвом гетьмана Петра  Конашевича- Сагайдачного, здійснювали сухопутні та морські походи на Туреччину. Наводячи страх на споконвічних ворогів українського народу та визволяючи бранців з неволі.

Ведучий 2.  1648 року козацьким гетьманом стає Богдан Хмельницький. Під його керівництвом вибухнула народно-визвольна війна 1648— 1654 рр. У цей період Б. Хмельницький втілив у життя ідею незалежної держави. Ця держава отримала назву Гетьманщина і включала в себе Київщину, Брацлавщину та Переяславщину. Богдан Хмельницький постійно шукав союзників у війні з Польщею. І ось таким союзником стала  Москва.  Україна прийняла протекторат (покровительство) московського царя. Який насправді хотів не захищати Українську державу, а її підкорити. Після смерті Богдана Хмельницького так і сталось.

Ведучий 3. З XVI століття більшість земель і сучасної Слобожанщини переходять до складу Московського князівства за результатами московсько-литовської війни 1500–1503. Територія Слобожанщини становила на той час майже не залюднене Дике Поле, крізь яке татари здійснювали набіги вглиб Московської держави . На Слобожанщині глибоко в степ заходили українські промисловці — «уходники», «добичники», які займалися здебільшого бджільництвом, рибальством і мисливством. Це була вільна земля, куди згодом переселилось багато козаків, селян, які тікали від своїх поміщиків на вільні й незаймані простори Слобідської України і Дону.

Ведучий 4. Активне заселення ще одного сучасного регіону України Донеччини почалося у зв'язку з визвольною війною українського народу, від жахів якої втікали селяни з Правобережної України. Ці райони, після скасування Гетьманщини, також становили інтерес для Москви.

Ведучий 1. Таким чином, Московщина, за рахунок і українських земель, перетворювалась в величезну державу – Російську імперію, яка проіснувала до 1917 року. Після розпаду Російської імперії 4 березня 1917 р. на Трудовому Конгресі у Києві була створена Центральна Рада — вищий орган влади Української держави, її главою став М. Грушевський.
Ведучий 2. Третім універсалом Центральної Ради 20 листопада 1917 р. була проголошена Українська Народна Республіки (УНР), але, як і раніше, у федеративних зв'язках з Росією. І тільки четвертим універсалом 22 січня 1918р. Україна була проголошена незалежною суверенною державою.

Ведучий 3. 29 квітня 1918 р. Центральна Рада прийняла Конституцію Української Народної Республіки. Того ж дня німці завершили окупацію України і розігнали Центральну Раду, натомість поставивши при владі генерала П. Скоропадського.

Ведучий 4. На Трудовому Конгресі наприкінці січня 1919 р. в Києві був затверджений акт з'єднання УНР і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Проте, тепер уже більшовицька Росія окупували Україну. Ще одна спроба створити незалежну Українську державу закінчилась невдачею.

Така ситуація існувала до 1991 року. 24 серпня 1991 р.— проголошено Акт про незалежність України, який був одностайно схвалений народом України 1 грудня 1991 р. З того часу почалася відбудова незалежної, вільної, суверенної України. Почалася нова сторінка в її історії.

Вчитель:  Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазурі роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю. Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки, вирували нескінченні битви за твою честь і свободу.
  Але не життя в незалежній Україні склалось не на благо народу. Народне обурення вилилось в протистояння на Майдані в столиці України – Києві.(Слайд)
 Відбулась зміна влади. На позачергових виборах Президента України, що відбулися 25 травня 2014 року, в першому турі Президентом обрано Петра Порошенка.
 «Мозковий штурм»
 -        Чи може Батьківщина бути нещасливою, страждати, хворіти, і чому це відбувається?

Вчитель: Прагнення українців самостійно розпоряджатись своєю долею, перервалось імперськими зазіханнями російського Президента Володимира Путіна. Найстрашніші події нині відбуваються на Сході України, який, як свідчить історія, є споконвіків українським. Проте, на Сході України є жителі, які вважають себе ображеними політикою нашого уряду і вони влаштовували акції, на яких звучали лозунги: «Путин, спаси Украину». Це й стало приводом до кривавих подій, які зараз відбуваються на Сході. 
                                                                                                                                                                                                  Вчитель: У ході неоголошеної російсько-української війни нашим керівництвом було сплановано АТО (Антитерористична операція). В антитерористичній операції (АТО) на сході України сьогодні беруть участь близько 50 тис. бійців. Мужньо тримаються й наші прикордонники.
(Показ ролика про зустріч ).
 У ході АТО визволено вже ряд міст від сепаратистів та терористів. Міста повертаються до мирного життя, розуміючи, що тільки єдність українців, що тільки розуміння того, що Україна – єдина країна допоможе нам вистояти і розбудовувати свою державу вільною й незалежною.
 (Показ слайдів. «Жителі Артемівська фарбують міст в жовто-блакитний колі
 Вчитель: У рідному краю кожна травинка людині допомагає, кожна квіточка дарує усмішку, кожна пташечка співає тільки для тебе. Правду в народі кажуть: «Кожна рослинка на своєму корені росте». Звісно, рослина без кореня не може рости, вона всихає.
Кажуть, що в рідній хаті і стіни допомагають, і це правда. У себе вдома людина впевнена в собі, почувається вільною, сміливою і сильною. Адже поряд рідні люди, друзі й просто земляки. Рідна земля, як мати, — добра, щира, мила. Вона готова захистити кожного з нас. Але й ми не забуваймо про свій обов’язок дбати про неї і завжди бути готовими боронити свою вітчизну.
 
Гра «Сонце Батьківщини»
 Учитель пропонує учням перерахувати все найкраще, що подарувала їм Вітчизна (родину, друзів, улюблене заняття, тваринку, місце відпочинку тощо) і малює на дошці сонце Батьківщини. Від сонця повинно відходити стільки промінців, скільки хорошого перерахували діти.
 
Вчитель:
Немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити під рідної матінки-землі. Подивімось на своє небо і думкою, як у тій чудовій-пречудовій пісні полиньмо аж до сонця і зірок і глянемо на трепетну землю, і тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце — Україна!

 Гра «  Добери риму»
Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна – найкраща у (світі!)
Моя Україна – це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні (джерельця.)
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки (глибокі.)
Міста старовинні і замки прекрасні,
 Великі будови і дуже (сучасні.)
Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна – це пісня (весела.)
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата, така мелодійна, (чудова!)
Її обереги – верба і калина.
Найкраща у світі – моя (Україна.)
Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не (кохати!)
Моя Україна – козацькая слава!
Така волелюбна і мирна (держава.)
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати, (відкрила.)
Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі (єдина).
 
Акція: «Напиши листа і подаруй малюнок солдату».
Так, саме з гідністю… Тому  завершимо наш урок ми акцією: «Напиши листа і подаруй малюнок солдату». Ці малюнки будуть направлені волонтерам, які розповідають, що це для наших славних воїнів є своєрідними талісманами, оберегами. Це моральна підтримка для них  у цей складний час. А волонтери передадуть ваші малюнки солдатам у зону АТО…







Немає коментарів:

Дописати коментар